Оцінка запиленості сталевих поверхонь перед фарбуванням – стандарт ISO 8502-3

Правильна підготовка поверхні – один з ключових факторів довговічності лакофарбового покриття. Вимірювання рівня пилу на сталевих поверхнях перед фарбуванням допомагає визначити необхідність додаткового очищення та підготовки. Чим чистіше метал, тим краще буде адгезія фарби або захисного покриття, а значить – довше термін служби конструкції.


Небезпека пилу на сталі

Після дробоструминного очищення сталеві поверхні повинні бути повністю вільні від пилу. Залишкові частинки пилу здатні значно знизити зчеплення лакофарбових матеріалів, а також, вбираючи вологу, прискорюють процес корозії сталі.

Особливо важливо контролювати накопичення пилу на:

  • горизонтальних поверхнях,
  • внутрішніх стінках труб,
  • важкодоступних ділянках та порожнинах конструкцій.

Перед фарбуванням необхідно проводити спеціальні перевірки, щоб переконатись, що всі поверхні очищені належним чином.


Стандарти оцінки пилоутворення

Найбільш поширений міжнародний стандарт – ISO 8502-3:2017. Він описує метод тестування сталі на наявність пилу з використанням клейкої стрічки та містить візуальні зразки для порівняння.

Відповідно до ISO 8502-3, існує шість рівнів забруднення – від 0 до 5:

  • 0 – пил не виявляється навіть при 10-кратному збільшенні.
  • 1 – частинки видно тільки під збільшенням, їх діаметр менше 50 мкм.
  • 2 – пил ледве помітна неозброєним оком, діаметр частинок 50-100 мкм.
  • 3 – частинки чітко видно, розмір до 0,5 мм.
  • 4 – добре помітна пил, діаметр 0,5-2,5 мм.
  • 5 – великі частинки понад 2,5 мм.

Більшість вимог до підготовки сталі перед фарбуванням припускають, що рівень забруднення не повинен перевищувати 2 за ISO 8502-3.


Як проводиться тест на пил

Набір для оцінки пилу

Для проведення вимірювань застосовуються спеціальні набори ISO 8502-3, які включають :

  • лупу з 10-кратним збільшенням,
  • клейку стрічку за стандартом ISО,
  • еталонну шкалу для порівняння,
  • інструкції з експлуатації​,
  • тестові пластини та протоколи для запису результатів.

Покроковий процес перевірки:

  1. Відрізати шматок клейкою стрічки довжиною близько 200 мм.
  2. Щільно притиснути липку сторону до поверхні і провести кілька разів з рівномірним тиском.
  3. Акуратно зняти стрічку та порівняти кількість пилу з еталонною шкалою.
  4. Повторити процедуру мінімум тричі на різних ділянках поверхні.

Вилучення залишковою пилу

Навіть після дробоструминного очищення на металі може залишатися дрібна пил. Щоб її прибрати, застосовують спеціальні станції обдування та щіткові системи. Таке обладнання часто інтегрується в дробометні камери та лінії підготовки сталі, що дозволяє значно підвищити якість поверхні перед нанесенням захисних покриттів.


Висновок

Контроль та видалення пилу – найважливіший етап підготовки сталевих поверхонь до фарбування. Дотримання стандарту ISO 8502-3 дозволяє забезпечити високу адгезію покриттів та продовжити термін служби металоконструкцій. Регулярне тестування, якісне очищення та використання станцій обдування допомагають досягти максимальною захисту від корозії.